У Чернівцях розробили концепцію енергетичної модернізації двох житлових корпусів ОСББ «ЕСКО». Проєкт передбачає створення локальної енергосистеми, яка допоможе зменшити залежність від зовнішніх енергоресурсів і підвищити енергетичну стійкість будинків.
Концепцію розробили для корпусів №3 та №4, які охоплюють три під’їзди житлового комплексу. Вона передбачає поетапну модернізацію через впровадження сонячної електростанції, систем накопичення електроенергії та тепла, теплових насосів і автоматизованого управління енергоресурсами.
Проєкт “Енергія єдності” - одна із ініціатив, яка отримала ваучерну підтримку на розробку ПередТЕО для створення енергетичної спільноти у рамках проєкту «Спільна енергія: будуємо зелені енергетичні спільноти України», який реалізується Агенцією сталого розвитку «Синергія» за підтримки Європейського кліматичного фонду.
«Тут ми працюємо із житловим сектором, і особливе значення має саме енергетична безпека мешканців, стабільність електропостачання, комфорт та зниження витрат на енергоресурси», - зазначила Олена Рубаненко, керівник технічного напряму Агенції сталого розвитку “Синергія”.
Чому будинкам потрібна модернізація
Нині корпуси значною мірою залежать від централізованого електропостачання та природного газу. Тепло забезпечує дахова газова котельня, яка покриває необхідне теплове навантаження, але залежить від стабільного електроживлення та чутлива до змін тарифів.
Окрема особливість об’єкта - різниця у вартості енергоресурсів для мешканців і бізнесу. Комерційні приміщення працюють за значно вищими тарифами на електричну й теплову енергію, ніж побутові споживачі.
Що передбачає проєкт
Основою модернізації стане гібридна енергосистема, яка об’єднає сонячну електростанцію, акумуляторні батареї, теплові насоси, системи теплового накопичення та енергоменеджменту.
Технічна модель передбачає сонячну електростанцію потужністю 160 кВт із прогнозованим річним виробітком близько 176 МВт·год. Також розглядається встановлення акумуляторних батарей ємністю 200-300 кВт·год, теплових насосів потужністю 240 кВт і системи теплового накопичення ємністю 500-700 кВт·год. Наявні газові котельні планують зберегти для покриття пікових навантажень і резервного теплопостачання.
Управління обладнанням забезпечуватиме система енергоменеджменту EMS/SCADA.
Яких результатів очікують
За результатами попереднього техніко-економічного обґрунтування, реалізація проєкту за базовим сценарієм може скоротити споживання природного газу на 20-35%, а електроенергії із зовнішньої мережі - на 25-40%. Прогнозований рівень енергетичної автономності об’єкта становить 30-45%.
Орієнтовні капітальні інвестиції оцінюють у 17,5 млн грн.
Загальна річна економія може становити близько 4 млн грн. Після врахування експлуатаційних витрат у розмірі 650 тис. грн чиста річна економія оцінюється приблизно у 3,35 млн грн.
Найбільший економічний ефект очікують від використання теплових насосів - 2,2 млн грн на рік. Сонячна електростанція може забезпечити близько 1,23 млн грн економії, оптимізація пікових навантажень - 350 тис. грн, а система енергоменеджменту - 220 тис. грн.
Як врахують інтереси мешканців і бізнесу
Запропонована модель передбачає часткове дольове фінансування енергетичної інфраструктури з боку всіх учасників енергоспільноти, включаючи мешканців та власників комерційних приміщень.
При цьому розподіл економічного ефекту має здійснюватися пропорційно до внеску учасників та економічної доцільності використання локально виробленої енергії.
У межах даної моделі пріоритетне спрямування генерації СЕС, накопиченої електроенергії та теплової генерації теплових насосів доцільно забезпечувати в першу чергу для покриття навантаження комерційного сегмента, оскільки саме в цій категорії заміщення мережевої енергії забезпечує максимальний економічний ефект.
Така модель дозволяє досягти подвійного ефекту:
• бізнес отримує суттєве скорочення витрат за рахунок заміщення дорогих енергоресурсів локальною генерацією;
• мешканці отримують доступ до енергії за більш вигідною вартістю та знижують власне фінансове навантаження.
Подальші кроки
План реалізації проєкту передбачає п’ять фаз: обстеження та енергоаудит, проєктування, закупівлю обладнання, монтаж та інтеграцію системи, а також випробування й перевірку її показників. Орієнтовна тривалість реалізації, наведена в ПередТЕО, становить 5-8 місяців.
Експерти вказують на універсальність цього кейсу:
«Цей кейс доволі реплікабельний. Громади, які мають схожі проблеми або вихідні дані, можуть його реплікувати й імплементувати і для себе», - зазначила Олена Рубаненко.
У Чернівецькій міській раді також планують продовжувати роботу над проєктом та інформувати мешканців і бізнес про можливості енергетичної модернізації:
«Ми й надалі будемо працювати, щоб довести ПередТЕО до логічного завершення, щоб цей проєкт дійсно став пілотним проєктом у Чернівецькій громаді. Як представниця муніципалітету я розумію, що потрібно говорити з мешканцями, тому під час розробки проєкту Програми сталого енергетичного розвитку Чернівецької громади ми вже передбачаємо кошти для того, щоб проводити просвітницько-інформаційну діяльність серед мешканців Чернівецької громади і бізнесу», - розповіла Марина Драніченко, заступник начальника управління - начальник відділу енергоефективності та кліматичної політики Департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради.
Детальніше про розроблені в межах проєкту пілотні рішення, європейський досвід і можливості розвитку енергетичних спільнот в Україні - у матеріалах:
- Аналітична записка «Бізнес-моделі енергетичних спільнот: європейський досвід та сценарії адаптації до умов України»;
- Відеозапис презентації результатів проєкту «Енергетичні спільноти в Україні: можливість чи виклик?».