У Мереф’янській громаді на Харківщині розробили модель енергетичної спільноти, яка має об’єднати комунальні об’єкти, сонячні електростанції та системи накопичення енергії. Наступний крок - сформувати муніципальне енергетичне ядро й підготувати перші пілотні проєкти.

Дорожню карту для Мереф’янської громади розробили в межах проєкту «Спільна енергія: будуємо зелені енергетичні спільноти України», який реалізує Агенція сталого розвитку «Синергія» за фінансової підтримки Європейського кліматичного фонду. У межах проєкту також розробили моделі енергетичних спільнот для інших українських громад та ініціатив, щоб адаптувати європейський досвід до українських умов і знайти практичні рішення для посилення енергетичної стійкості:

“У рамках ваучерної підтримки у межах проєкту 4 ініціативи отримали допомогу нашої організації у розробці передТео та дорожніх карт створення спільнот зеленої енергетики, - розповіла Вікторія Вострякова, голова ГО АСР «Синергія». - Це перші кроки в Україні для адаптації цих практик. Є досить багато запитань, які ще потребують відповідей, в тому числі і законодавча рамка в Україні, і готовність нашого суспільства до такої форми самоорганізації. Але з досвіду європейських колег - багато питань будуть врегульовані у процесі “дозрівання” цих моделей на енергетичному ринку”. 

Мереф’янська громада вже має сонячні електростанції на комунальних об’єктах, системи накопичення енергії та теплові насоси. На її території також працюють дві приватні промислові сонячні електростанції загальною потужністю близько 8,5 МВт.

Однак досі ці ресурси були окремими проєктами, які не були об’єднані в одну систему. Дорожня карта створення енергетичної спільноти має допомогти громаді перейти до узгодженого управління виробництвом, накопиченням і споживанням електроенергії.

«До участі у проєкті ми мали ресурси, але це були окремі проєкти, непов’язані між собою. У результаті нашої спільної роботи ми зрозуміли, що можемо це оптимізувати, і це буде економія та енергетична стійкість для нас, а також матиме кліматичний ефект», - розповів енергоменеджер Мереф’янської міської територіальної громади Юрій Фурманов.

Як працюватиме енергетична спільнота

За результатами консультацій із представниками громади пріоритетною визначили модель муніципальної енергоспільноти з агрегатором. Він координуватиме роботу джерел генерації, систем накопичення та споживачів, щоб ефективніше узгоджувати виробництво й використання електроенергії.

Серед потенційних учасників спільноти - комунальні підприємства «Водоканал» і «Служба замовника». Надалі до неї можуть долучитися інші комунальні установи, місцевий бізнес і приватні виробники електроенергії.

Модель передбачає кілька цілей: забезпечити стабільну роботу комунальної інфраструктури, підвищити енергоефективність, інтегрувати наявні технічні рішення в енергетичну інфраструктуру громади та поступово розвивати автономне енергозабезпечення.

«Для нас найбільш корисним результатом стало те, що ми перейшли від загального розуміння, що таке енергоспільнота, до конкретної моделі саме для нашої громади», - зазначив Юрій Фурманов.

За його словами, дорожня карта стала практичним посібником, який пояснює, як перейти від наявних ресурсів до спільної системи. Тепер громада планує створити робочу групу, визначити відповідальних за окремі напрями та перейти до підготовки фінансових моделей і пілотних проєктів.

Перші пілотні проєкти

Один із запропонованих напрямів - встановлення сонячних електростанцій із системами накопичення на 14 об’єктах водоканалу. За попередніми розрахунками, загальна потужність сонячних станцій може становити близько 100 кВт. Орієнтовні капітальні витрати оцінюють у 5–5,5 млн грн із ПДВ.

Ще один проєкт передбачає встановлення дахової сонячної електростанції потужністю до 20 кВт із системою накопичення ємністю 25 кВт·год для будівлі ВКП «Служба замовника». Попередня оцінка витрат - близько 1,1 млн грн із ПДВ.

Окремо в моделі розглядають промислову систему накопичення електроенергії потужністю 2 МВт і ємністю 8 МВт·год. Її потенційне призначення - накопичення енергії, балансування навантаження та резервування критичної інфраструктури.

Усі ці рішення поки є частиною запропонованої моделі, а наведені суми - попередніми оцінками. У презентації також згадується будівництво першої газової когенераційної установки в громаді.

Від плану до реалізації

За словами Артема Семенишина, енергетичного експерта та консультанта з розвитку, під час роботи з громадами для вибору моделей енергетичних спільнот аналізували природний потенціал, наявні енергетичні потужності, стан мереж, окупність можливих проєктів і бачення мешканців.

«Ми врахували фактори з чотирьох груп: потенціал, бізнес-кейс, візія мешканців і регуляторний фактор», - пояснив експерт.

У перспективі до енергетичної спільноти Мереф’янської громади можуть долучитися дві приватні промислові сонячні електростанції - через довгострокові договори купівлі-продажу електроенергії. Також модель передбачає можливість подальшого управління резервами та балансування мікромереж.

Практичне пілотування енергетичної спільноти й реєстрацію енергетичного кооперативу дорожня карта передбачає на 2028 рік. До цього громада має пройти організаційні, юридичні й технічні етапи та визначити джерела фінансування.

«Наш наступний крок - не залишати дорожню карту просто як документ, а перейти до її втілення», - наголосив Юрій Фурманов. За його словами, найближче конкретне завдання громади - почати формувати муніципальне енергетичне ядро.

Детальніше про розроблені в межах проєкту пілотні рішення, європейський досвід і можливості розвитку енергетичних спільнот в Україні - у матеріалах:

• Аналітична записка «Бізнес-моделі енергетичних спільнот: європейський досвід та сценарії адаптації до умов України»;
• Відеозапис презентації результатів проєкту «Енергетичні спільноти в Україні: можливість чи виклик?».