Останні події
Актуальні події проєкту
Нотатки публічного діалогу "Перспективи розвитку зелених енергетичних спільнот в Україні" 27.10.2023 року, м. Київ

Перелік спікерів:

Йоозеп Веерме, Енергетичний кооператив Energiaühistu, м. Таллінн, Естонія

Наталія Зайцева-Чіпак - директор дослідницької компанії СОЦІОІНФОРМ, м. Львів
Юлія Айхгофер – координаторка проєкту, wechange eG, м. Берлін
Оксана Кисіль – угода мерів, національний експерт
Олексій Зур’ян – заступник директора з наукової роботи Інституту відновлюваної енергетики НАН України, м. Київ
Геннадій Леляков – голова правління енергетичного кооперативу «Вогник», м. Лисичанськ

Вступне слово
Євгенія Чоботова,
Представниця економічного відділу Посольства ФРН в Україні, м. Київ.

- На початку опалювального сезону ми все більше думаємо про зелену енергетику, Німеччина підтримує у цьому напрямку Україну на всіх рівнях: на державному, на рівні підприємств та громад і приватних осіб. У перспективі енергетичні спільноти могли б стати чинником енергетичної стійкості і децентралізації енергопостачання в Україні. 
- Існує ще багато бар’єрів в Україні, але європейський і німецький  досвід та інновативний потенціал України допоможуть знайти оптимальні рішення, щоб подолати ці виклики. Енергетичні кооперативи відіграють дуже важливу роль у розвитку Німеччини і цей досвід буде дуже цінним для України.

Частина І. Вступ і презентація дослідження

Йозеф Веерме, Енергетичний кооператив Energiaühistu, м. Таллінн, Естонія: 

- Станом на 10.02.2021 року наш енергетичний кооператив нараховував 36 членів, сьогодні їх вже 94. 
- Спільнота активно комунікує через: 
сайт, соціальні мережі, телебачення та радіо, івенти, вебінари та тренінги. Проводить фестивалі та зібрання, тренінги для членів кооперативу, енергетичні майстер-класи спільно з провайдерами обладнання і місцевими муніципалітетами та в рамках європейських програм з лідерства. 
- Спільнота проводить активну роботу із молоддю задля розуміння, що відновлюваність це нова норма. 
- Уроки, які винесли із перших кроків і якими готові поділитися: 
- не ускладнювати, 
- керувати очікуваннями, 
- просто почати працювати. 
Спільнота має  приклад спільного фінансування - краудфандингу першого pv-парку. У планах - створення футбольного чи спортивного центру.
 
Презентація результатів фокус-групового дослідження

«Фінансові, технічні та законодавчі аспекти створення енергетичних спільнот в Україні»
Наталія Зайцева-Чіпак, директор дослідницької компанії СОЦІОІНФОРМ, м. Львів


- Задача фокус-групового дослідження зібрати якомога більше різних аспектів, щоб зрозуміти, в якому стані перебуває в Україні створення енергетичних спільнот, і що потрібно зробити, щоб вони створювались більш активно.
- Енергетична безпека розглядається у кількох аспектах: зростання енергетичної автономії, зниження залежності від імпортованих енергоносіїв, які становлять суттєву частку витрат експортного балансу, підвищення конкурентоспроможності підприємств за рахунок зменшення витрат на електроенергію,  зменшення викидів СО2.
- Експерти визначили певні ризики і  бар’єри енергетичного переходу. Існує думка, що зелена енергетика може розбалансувати національну енергетичну систему, тому що вона продукує енергію в той період, коли енергію споживають менше, наприклад, влітку і вдень. Але цих ризиків можна уникати за допомогою правильних рішень. 
- Енергетичні спільноти мають ряд переваг, і основна – гарантоване енергозабезпечення. Другий фактор – це економія коштів. А також додаткові робочі місця, податки в бюджет громади, зменшення викидів СО2 і репутаційні здобутки.
- Топ-3 бар’єри створення енергетичних спільнот: брак фінансових ресурсів, відсутність у громадах відповідних людських ресурсів: проєктних менеджерів, технічних фахівців, низький інтерес пересічних мешканців до створення енергетичних спільнот, через: низьку поінформованість про феномен, потенційну вигоду від їх створення, брак соціального капіталу (вміння домовлятись і довіряти).
- Серед основних проблем на рівні держави: відсутність активних зусиль держави з підтримки енергетичних спільнот, недостатня адаптованість законодавства під потреби створення енергетичних спільнот.
- У процесі імплементації перебуває Законопроєкт 9011-д. Він є доволі прогресивним, але вступить у дію після 2025 року. 

Частина ІІ. Панельна дискусія “Сприяння розвитку громадської енергетики в Україні: правове поле та співпраця з владою”

Юлія Айхгофер - координаторка нашого проєкту поділилася досвідом створення енергетичних спільнот у Німеччині:


- Для створення енергетичних спільнот необхідно принаймні два елемента: локальні стейкхолдери; демократичне врядування, відкрите і добровільне членство; більшість соціальних, екологічних та економічних вигод розподіляються на місцевому рівні або серед членів спільноти.
- Навіщо створювати енергетичні спільноти?
- Економічні переваги: нова додана вартість на місцях, нові робочі місця, зниження цін на енергоносії, інновації та нові бізнес-моделі
- Соціальні переваги: інтеграція у сталі економічні процеси, соціальна згуртованість, підвищення прозорості, інклюзивність, екологічна свідомість
- Екологічні переваги: енергетична незалежність, швидка зелена трансформація.
Частка енергетичних кооперативів від загального обсягу виробництва електроенергії з відновлюваних джерел у Німеччині становить 3,5%.
- Сьогодні в Німеччині діє 914 кооперативів із відновлюваної енергетики, які нараховують 220 000 членів. 3,3 млрд. інвестицій вкладено у відновлювану енергетику, 3 млн. тонн викидів СО2 збережено у Німеччині у 2021 році. Середній енергетичний кооператив нараховує 323 члени, 95% з яких це фізичні особи.
- Досвід кооперативу «Energieland 2050», регіон Штайнфурт. Понад 300 вітрових турбін виробляють майже 35% річного споживання електроенергії в регіоні.
Опираючись на досвід Німеччини, виділила необхідні кроки для створення енергетичної спільноти:
- Партнерство;
- Вибір фінансової моделі;
- Оцінка енергетичних потреб громади;
- Вибір технології для генерування відновлюваної енергії;
- Реалізація.
Вибір шляху фінансування. Це може бути:
-         Державно-приватне партнерство;
-         Внески членів громади, краундфандинг (можливість членам громади безпосередньо інвестувати в місцеві енергетичні проєкти);
-         Фінансування ЄС.
Пропозиції для підтримки створення енергетичних спільнот в Україні:
-         Регуляторна складова: закріпити право на самостійне виробництво, споживання, отримання справедливої оплати за надлишок електроенергії.
-         Економічна складова: запровадити пільги на державну допомогу для енергетичних громадських проєктів, заохочувати інноваційні фінансові рішення.
-         Соціальна складова: створення єдиного вікна для громадян для інформування про громадську енергетику, включення громадської енергетики в національні та місцеві плани з розвитку та клімату. 
-         Успіх належить сміливим!
 
 Оксана Кисіль (Угода мерів, національний експерт):  

- Угода мерів є європейською ініціативою, ми працюємо на рівні громад у трьох напрямках: 
пом'якшення наслідків зміни клімату, які торкаються енергоефективності, ВДЕ, енергозбереження; 
адаптація до змін клімату; 
стала доступна енергія на рівні громад.
Якщо говорити про енергетичні спільноти на національному рівні, а також міському, локальному– потрібно робити це через призму енергетичної бідності. 
Тут треба говорити про стратегічне бачення, куди треба рухатися. На сьогодні є те, що дозволяє і заважає рухатися:
Законодавство не заважає створювати громади, але заважає впроваджувати і збільшувати їх кількість – підготовчий шлях. Це мінімум рік на оформлення документів і запуск. Якщо є сильний лідер, це можна вирішувати.
Якщо ми налаштовані впроваджувати послідовні енергетичні директиви, необхідно зафіксувати енергетичні спільноти на рівні законодавства, це дозволить запускати державні і локальні програми. Нам треба внести таку пропозицію, це полегшить також і роботу із донорами. 
Є велика тенденція до децентралізації критичної інфраструктури. Значні успіхи у цьому напрямку має Хмельниччина і Вінниччина. 
На жаль, у більшості випадків до енергетичної незалежності зараз йде кожен сам за себе, а потрібно об'єднувати зусилля. 
Неприпустимим є знищення центральної теплової системи, це унеможливлює енергетичні спільноти на рівні багатоквартирних будинків. 
 
Олексій Зур’ян (заступник директора з наукової роботи Інституту відновлюваної енергетики НАН України):

- Зелений перехід це одна із складових енергетичної незалежності держави, який неможливий без залучення громад. Перший від кого все залежить – це, безумовно, людина, потім громада, держава, закон. Важливо, щоб усе в цьому ланцюгу знаходилось на своїх місцях. Від цього залежить, чи буде наша держава енергетично незалежною.
- На початок 2022 року впровадження зеленої енергетики в державі складало 10,5 ГВт, з яких 7586 МВт – це впровадження сонячної енергетики. Це означає, що умови в державі для цього були досить сприятливими.
Якщо проаналізувати по областях, де найбільше працювало систем із ВДЕ – це в основному Південь і Схід. 
Після повномасштабного вторгнення сильно постраждала енергетична система країни, і найбільше – відновлювана енергетика – втрати склали – 9,84 ГВт.
- Наша держава намагається підтримувати впровадження ВДЕ. У липні 2022 року українським Урядом презентовано План відновлення України до 2032 року, який розрахований на 10 років та оцінений у 750 мільярдів доларів. Зокрема, він передбачає збільшення потужності «зеленої» енергетики у 3 рази – до 30 ГВт. 
У квітні 2023 року Кабінет Міністрів України схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року. Стратегія передбачає досягнення Україною вуглецевої нейтральності енергетичного сектору до зазначеного періоду. 
- В Інституті відновлюваної енергетики складено атлас потенціалу сонця, вітру та виробництва зеленого Н2 в Україні. Потенціал сонячної і вітроенергетики найсильніші.  
- Основним питанням сьогодні є не лише генерування, а й зберігання енергії, накопичення електричної та теплової енергії. На перше місце виходить накопичення енергії за рахунок зеленого водню. Нашим Інститутом розроблена Воднева стратегія України. 
Інститут на сьогодні визначив для себе головні завдання, зокрема, це підготовка кадрів. Це дуже важлива проблема, створено спільну кафедру з КПІ, яка єдина готує фахівців з відновлюваної енергетики.
 
Геннадій Леляков (голова правління енергетичного кооперативу «Вогник», м. Лисичанськ):

- Енергетичний кооператив «Вогник» створений у 2019 році у м. Лисичанськ Луганської області і налічував 12 пайовиків. Створений за сприяння Норвезької ради зі справ біженців, бо з 2014 року ця територія була тимчасово окупована.   
- Коли війни немає, мотив людини в енергетиці – це гаманець. Ми ж у військовий час залишилися взагалі без енергії. Теплова енергія стала життєвою необхідністю у зимовий період. Основною сировиною кооперативу стала деревна тріска. Головна мета – самозабезпечення опаленням. Рік члени кооперативу не включали газового опалення зовсім, нам вистачало того, що ми виробляли самостійно. 
Зараз інтенсивність бойових дій і вражень зараз значно вища. Дуже багато людей постраждало. 
Форма енергетичних спільнот має право на життя і може допомогти зараз дуже багатьом людям, які  залишились без світла і тепла. 
- Є перспективи, безумовно. На постраждалих територіях потрібно щось робити, це дуже складно, в тому числі, і через низьку фінансову спроможність. Можна вигравали гранти і працювати.                                   
- У енергетичній спільноті мають бути виключно мотивовані люди, але доводиться працювати із дуже важким і застарілим законодавством щодо енергетичних спільнот.